Баєва Олена Вікторівна. доктор біологічних наук, професор. В 1997 р. під її керівництвом вперше в Україні було започатковано підготовку фахівців з Менеджменту підприємств і організацій в галузі охорони здоров'я в Східноєвропейському університеті імені Рауфа Аблязова.
«Вітаю Університет, викладацький склад і наш перший випуск медичних менеджерів. Щиро всім бажаю добрих благ, міцного здоров’я, величезних сил, успіху в прагненнях і великої удачі у здійсненні задуманих планів. Будьте всі щасливі та задоволені своїм життям!»
Зустріч відбудеться 19 червня 2021 року в стінах Аlma mater!
В червні 2021 року виповнюється 20 років з першого випуску в Україні фахівців з медичного менеджменту.
1996 рік. Початок.
Інститут управління бізнесом вже розпочав навчання з нових для Черкас спеціальностей: право, переклад, документознавство, бухгалтерський облік, економіка, маркетинг і менеджмент.
В першій моїй зустрічі з Рауфом Ахметовичем ми розглядали можливість впровадження навчання за двома новими спеціальностями: медичний менеджмент і екологічний менеджмент. Пам’ятаю, тоді він сказав: «Екологічний менеджмент буде на слуху років через 30, а медичний потрібен вже сьогодні. Немає такої спеціальності в Україні, але це нічого, хтось має бути першим».
Дуже швидко розробили навчальний план, в основу якого поклали і підготовку з медицини, організації охорони здоров’я та управління. Проте, розпочати навчання в 1996 році не встигли. Вийшло розпорядження МОН, про необхідність затвердження всіх навчальних планів, ліцензування і акредитації спеціальностей. Була розгубленість. Що робити? Спеціальності медичний менеджмент в затвердженому МОН переліку немає. Рауф Ахметович тоді приймає рішення: їдемо в Київ і будемо затверджувати всі документи та просувати введення нової спеціальності.
В науково-методичній комісії з менеджменту весь комплект документів затвердили досить швидко. Проте, на рівні МОН були проблеми, які вирішували не один місяць. Нарешті на початку 1997 року – отримали хоч якусь відповідь: погоджуйте навчальний план з МОЗ і потім будемо розмовляти. В Міністерстві охорони здоров’я про спеціальність медичний менеджмент вже чули: півроку канадські фахівці намагались щось впровадити і нічого не вийшло. І далі фраза: «І тут якісь Черкаси приїжджають з документами…». Хоча дали направлення на рецензування нашої справи в Національну медичну академію післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. На кафедрі організації охорони здоров’я КМАПО я ще раз почула фразу якісь Черкаси, де навіть медичного інституту немає. Через місяць ми нарешті отримали рецензію. Звичайно були зауваження. Проте загальний висновок був: навчальний план з медичного менеджменту може бути рекомендований до погодження в МОЗ. Після отримання на нашому навчальному плані погоджувальної печатки Міністерства охорони здоров’я, в Міністерстві освіти особливих проблем не було. Рауф Ахметович весь шлях з Києва до Черкас сміявся і казав, щось все дуже добре, мають бути сюрпризи.
Сюрприз дійсно був. Через кілька тижнів МОН прийняв рішення щодо обмеження впровадження нових спеціальностей. Науково-методична рада з менеджменту прийняла рішення, що спеціальність «Менеджмент» одна, проте можуть бути спеціалізації з напрямів промисловий менеджмент або менеджмент сфери обслуговування. Всі спеціалізації мають в навчальних програмах передбачити вивчення обов’язкових дисциплін. Наш навчальний план, затверджений і в МОН, і в МОЗ цього не передбачав.
Рауф Ахметович прийняв рішення. Травень 1997 року. Якщо не оголосимо набір сьогодні ми втратимо ще один рік. Будемо розробляти і затверджувати новий навчальний план із обов’язковими для менеджменту дисциплінами і паралельно проводити набір студентів на навчання. Цього ж місяця було створено кафедру менеджменту у медичному обслуговуванні.
Оскільки ми були першими, то і було прийнято рішення рекламу проводити по всій Україні.
Сьогодні б проблем з рекламою не було, а в 1997 році потрібно було проїхати по різних містах України, шукати газети, давати рекламу про спеціальність і їхати далі… Було страшно. А що як студенти не підуть на нову спеціальність? Ми є вже побачили на рівні обох міністерств, як це важко сприймається.
Всі наші страхи, робота на колесах за маршрутом Черкаси-Київ-Черкаси, без вихідних і в режимі «ошпареної кицьки» були того варті. У нас був такий шикарний перший набір студентів!
Звичайно дали рекламу про медичний менеджмент і в черкаські ЗМІ. Вже на другий день після виходу оголошення і першій газеті, мені телефонує Любов Стефаніїна з приймальної комісії і просить підійти, порозмовляти з двома хлопцями: «Прийшли і кажуть, що вони прочитали оголошення, що в нашому інституті навчають на головних лікарів». Це були випускники черкаського медичного училища Коля Маслов та Станіслав Харченко. Так, вони були першими з перших.
У 1997 році ми набрали дві невеликі групи на денну форму навчання на перший курс після школи и другий - після медичного училища.
І на заочну форму навчання поступило 96 студентів!!! Ось ці студенти дійсно були з багатьох областей України. Таких студентів я не бачила не до, ні після. Спілкування з ними, це було свято для душі. Вся наша кафедрі, а я думаю, що не тільки наша дуже їх чекала. На вересень 1997 року у нас вже була маленька кафедра. До нас прийшли працювати В.П. Черній, О.А. Бужин, а згодом Н.В. Загоруйко та В.В. Ворона. О.С. Джулай, Л.Є. Суліміна – поєднували роботу в медичних закладах з викладацькою діяльністю.
Наприкінці серпня 1997 року наш великий перший набір нарешті зібрався на першу настановчу сесію. Вже на другий день у них було «вікно» в розкладі лекцій. Мені телефонує завідувач кафедри право і каже: «У ваших студентів «вікно», так вони до нас на лекцію з господарчого права прийшли «зайцями» і ще питання задають». І вони не тільки навчались. Біля нашої кафедри було інститутське кафе, у мене складалось таке враження, що на період сесії – це був філіал кафедри.
Думаю, що комунікативність, відкритість і згуртованість дуже їм допомагала. Це не дуже легко в 1997-99 роках було приїхати із Чернівців, Львова або Івано-Франківська до Черкас, через Київ, а потім на автостанції ще кілька годин чекаєш автобус і вже потім більше ніж 4 години, з зупинками по всіх маленьких містах та селищах. І що тільки в тих автобусах не возили і гусей, і свиней… Але чи було то перешкодою для Зелінського Павла? Якщо він мешкав у Тернопільській області, паралельно навчався ще на заочному відділенні у Львівському університеті ім. І. Франка за спеціальністю Правознавство, а заробляв на обидві освіти працюючи в геріатричній клініці в Німеччині. Його дипломна робота була присвячена розробці бізнес-плану лікарні у м. Кременець на Тернопільщині. Сподіваюсь, що управлінські знання стали Павлові у нагоді, коли він відкривав власну нотаріальну контору.
Як показав час, те що ми врешті-решт навчали за спеціальністю «Менеджмент організацій», а менеджмент у медичному обслуговуванні було тільки спеціалізацією, було добре для наших випускників. Вони мали більше шансів у розвитку своєї управлінської кар’єри.
Наприклад, один з наших перших-перших абітурієнтів Станіслав Харченко. Коли він прийшов до нас навчання, то амбіційно казав, що буде головним лікарем. І вже під час навчання він почав працювати заступником головного лікаря з економічно-організаційних питань в Черкаському обласному протитуберкульозному санаторії «Руська Поляна». По закінченні навчання працював директором дитячого оздоровчого санаторію «Супутник» в Криму. В 2008-2019 рр. Станіслав працював в різних міжнародних фармацевтичних компаніях на посадах медичного представника та регіонального менеджера. З 2019 року Харченко С. працює регіональним менеджером по Черкаській та Кіровоградській областях компанії Артеміс. Станіслав з вдячністю згадує про студентські роки та викладацький склад університету і каже, що крім управлінських дисциплін в його кар’єрі стали у нагоді економіка, маркетинг, бухгалтерський облік.
Наші випускники після отримання диплому продовжували навчання.
Калиушко Лариса вважає, що здобуття якісних базових знань з економіки, права, менеджменту, організаційної роботи, діловодства, екології, вміння працювати із законодавчими актами та комп'ютерна грамотність дали сподівання на світле майбутнє, в тому числі і в побудові кар'єри. Після закінчення інституту вона працювала заступником начальника Управління цивільного захисту населення Катеринопільської райдержадміністрації.
Згодом поступила в денну магістратуру Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, який закінчила з відзнакою. ( Знай наших!!!). Після закінчення магістратури Лариса Аркадіївна працювала в Управлінні охорони навколишнього середовища у Дніпропетровській області. З 2016 року вона працює заступником начальника Управління Державної інспекції ядерного регулювання України, яка є міжрегіональним територіальним органом Держатомрегулювання на території Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
Одним з лідерів на курсі був Микола Онікієнко з Вінниці. Його кар’єра свідчить, що його лідерство десь на 70%, то від Бога. Вже через місяць після отримання освіти він став працювати менеджером з продажів великої дистриб’юторської компанії. В 2009 році переїжджає до Києва і працює менеджером з управління персоналом в корпорації Roshen. З 2012 року він працює КАМ - менеджером по роботі з ключовими мережами в різних компаніях IDS Borjomi International, згодом ТОВ «Радивиломолоко».
Відмінниця Юля Гончарова свою кар’єру пов’язала із страховою справою. Зараз вона працює начальником управління врегулювання збитків особистих видів страхування в ТДВ СК «Ю.Ес.Ай». Також займається медичним асистансом з добровільного медичного страхування
Вручення дипломів ми робили двічі. Вперше у 2000 році, коли вручали дипломи бакалаврів. Оскільки це був перший випуск бакалаврів з медичного менеджменту в Україні, Рауф Ахметович орендував велику концертну залу, На врученні дипломів були не тільки всі викладачі (тоді Черкаської академії менеджменту), але й керівники відділів охорони здоров’я міської та обласної адміністрації, головні лікарі ЛПЗ міста. Це був наш спільний успіх і спільне свято.
Весь випуск продовжив навчання. В 2001 році ми вже вручали нашим першим студентам дипломи спеціалістів.
В освітньому бізнесі «щоб встояти на місці потрібно дуже швидко бігти» і ми працювали над розвитком медичного менеджменту. Вже через місяць після першого набору в жовтні 1997 року ми надіслали листи в усі медичні училища республіки та запропонували їм співпрацю. Спочатку відгукнулись Лубни, Бердянськ та Нікополь. Згодом Євпаторія та Біла Церква. Філіал в Києві теж набирав велику кількість студентів саме на медичний менеджмент. Ми орієнтувались на те, що перший рік навчання будуть проходити при медичних училищах і наші викладачі будуть приїжджати до студентів, а на 4-6 курси – студенти приїдуть продовжувати навчання в Черкаси. У 2002 році у нас вже було дві кафедри і повстало питання про розширення викладацького складу. І тоді ми вирішили, а у нас в Україні є дипломовані медичні менеджери, кого ж ми шукаємо?
І зразу запросили на викладацьку роботу двох наших випускників нашого першого набору Миколу Бочкарьова та Лесю Суліменко. Леся Суліменко ми вже приймали на роботу на нову кафедру маркетингу, економіки і підприємництва в охороні здоров’я, яку очолив О.А.Бужин. Вона пропрацювала в університеті 10 років. Зараз працює менеджером з регіонального розвитку КП «Фармація» в Черкаській області. Є співзасновником мережі аптек в місті.
Сьогодні вже від головних лікарів та навіть завідувачів відділеннями лікарень вимагають отримати другу вищу освіту з менеджменту. А тоді ми були першими.
English
中文 (中国)
