Вісті з Міжнародної наукової конференції у Києві

Відкрив конференцію ректор закладу, який її приймав (Київського національного лінгвістичного університету) – професор Роман Володимирович Васько. Учений привітав учасників й у своєму невеличкому виступі актуалізував постать В. Липинського і вивчення його державницької спадщини для сьогодення.

Із Великодніми святами привітав учасників спеціальний гість наукового заходу – колишній голова Української Греко-Католицької Церкви, його святість Любомир (Гузар). Він відзначив важливість вивчення спадку політичних мислителів і зауважив: “Я не знаю, яка є найліпша розв’язка для державного будівництва, але наше завдання – випрацювати таку політичну філософію, яка зможе задовольнити кожного громадянина України”.

Після цього у рамках пленарного засідання було заслухано декілька доповідей, заявлених у програмі (з перервою на обід із 14:00 до 15:00). Професор Інституту історії України НАН України Р. Пиріг розглянув процеси реставрації, що мали місце у період правління гетьмана П.П. Скоропадського у 1918 р. Краківський дослідник і редактор видавництва “ARCANA” Б. Ґанцаж порівняв консервативні погляди В. Липинського і Ш. Морраса. Далі виступав прямий нащадок славної родини Шеметів (брати Володимир, Сергій і Микола Шемети були відомими українофілами – членами “Братства Тарасівців” ще у 1890-х рр., а В. Шемет – депутатом І Державної Думи Російської імперії від Полтавщини, а згодом і Української Центральної Ради від того ж регіону). Кандидат технічних наук Володимир Шемет, який сьогодні працює у дослідному центрі в Німеччині, розповів свою фамільну історію і її причетність до української консервативної традиції. Нові дослідження наукової спадщини В. Липинського – головного ідеолога українського консерватизму і теорії трудової монархії – репрезентували доповіді київських дослідників Т. Осташко, Ю. Олійник, К. Галушка і професора Черкаського національного університету В. Масненка.

По обіді відбулися секційні засідання, в рамках яких мав свій виступ і представник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту Сергій Шамара. У доповіді “Український політичний консерватизм сьогодні: стан та перспективи розвитку” він виділив низку аспектів проблеми: історичний, ідеологічний (філософський), суспільно-політичний (практичний). Було зауважено, що сьогодні правоцентристський ідеологічний спектр українського політикуму фактично вільний, адже ті політичні партії, які спираються на консервативну політичну філософію (Народний Рух України, Українська Народна Партія, “За Україну!” та інші) не мають її за імперативну і дуже часто дрейфують у бік правих радикалів (тоді пріоритети “держава” і “нація” міняються місцями).

Секційні засідання були пролонговані і на наступний день, адже на конференцію прибуло понад 50 дослідників з усієї України, із бажанням презентувати свої дослідження. Цікаві наукові дискусії, обмін контактами і колективне фотографування стали приємним підтвердженням, що захід вдався на славу.