Вручення дипломів випускникам Східноєвропейського університету економіки і менеджменту

Представники готельного бізнесу та ресторатори, юристи та менеджери, а ще фахівці ряду інших сучасних професій переступили поріг самостійного життя. Більшість із студентів, навчаючись  уже працювали за фахом або вдосконалювали свою майстерність, – це щодо магістрів. Фахова команда викладачів, професорів, докторів наук і кандидатів, людей з власним іменем та науковими здобутками передали вчорашнім студентам всі свої знання і навички, навчили мислити та приймати власні рішення. Не дарма із числа вихованців саме цього вишу виходить багато відомих менеджерів у галузі суспільної діяльності, економіки підприємств, громадських діячів.

Отримати другу освіту вирішила й автор цих рядків. Без року 30 років журналістської практики. Від  становлення  молодого журналіста в районній газеті – до спеціальності журналіст після закінчення Національного університету імені Тараса Шевченка. Найбільше часу віддано професії журналіста, особистим здобуткам у творчості та керівництву колективами однодумців. Та час вимагає все нових і нових знань, методик, підходів. Можливість навчитись усьому цьому та багато іншому саме й дала спеціальність «Управління проектами». Це нова спеціальність на Черкащині, і мені пощастило бути серед  перших її  володарів. Керувати  чи то творчим, чи то виробничим цехом після закінчення магістратури СУЕМ – це принципово новий рівень управління. Вмінню створювати проекти власноруч, прораховувати їхню ефективність та прибутковість – якраз цьому  і навчили мене в Східноєвропейському університеті економіки і менеджменту. І саме без цього неможливо працювати в сучасних економічних реаліях. Відтепер, розпочинаючи новий публічний проект, пов’язаний з журналістикою та інформаційними технологіями, або з іншим  напрямком суспільного виробництва, я сподіваюсь почуватись на щабель вище від тих, хто ігнорує освіту упродовж усього свого життя. Адже час, проведений в університеті, не був марним ані на годину.

Працюючи над магістерською роботою, зокрема інноваційно-інвестиційними проектами, я  проходила практику на одному з найкращих в Україні підприємств – Уманському тепличному комбінаті. Запропонувала його керівництву новий підхід до енергозбереження у   вирощуванні овочів у закритому ґрунті. Ви запитаєте, навіщо журналісту настільки глибоко проникати в особливості тієї чи іншої галузі діяльності. Відповім просто – мені це цікаво. Інколи здається, що кардинальна зміна  вектора діяльності не лише корисна, а й конче необхідна. Це – новий досвід, сили, горизонти.  Попри нові знайомства та знання, набуті за студентський  період, довелось брати участь у науковій роботі, конкурсах і тренінгах,  здобувати досвід командної роботи. Диплом магістра, як на мене, не підстава зупинятись на півдорозі. Можна й далі навчатись, наприклад, в аспірантурі. Цього року з’явилась  можливість з наукової точки зору навчитись моделювати будь-які процеси в бізнесі. І це теж вельми цікаво! Як і брати участь у різних програмах, як то стипендіальна програма «Завтра.UA» Фонду Віктора Пінчука. Це перша приватна загальнонаціональна програма підтримки талановитої молоді. Зараз мій проект по зеленій енергетиці пройшов у останній, третій тур конкурсу. Буду боротись до кінця, щоб отримати можливість реалізувати проект.

Зрештою, тільки тепер я чітко усвідомлюю зміст вислову,  що належить великому давньогрецькому філософу  та мислителю Сократу. Правильно він звучить так: «Я знаю те, що нічого не знаю».  Зміст думки в тому, що коли людина навчається і отримує більше знань, то вона все більше починає розуміти, наскільки вона недосконала для розуміння всього, що існує і відбувається в нашому світі.

Світлана Немилостива, 

редактор інтернет-видання "Про село"