Проте наприкінці випускного класу я зненацька вирішив стати перекладачем, позаяк фах цей мені видався цікавим із кількох причин. По-перше, мені просто було цікаво, як то можна писати, читати й говорити якоюсь іншою мовою. По-друге, мені мріялося побачити зарубіжні країни, поїздити по світу. А по-третє, і це, мабуть, найголовніше –в останніх класах школи я захоплювався рок-музикою, і мені завжди кортіло розуміти, про що співають іноземні виконавці.
Під час навчання на перекладацькому відділенні факультету романо-германської філології університету вивчав англійську, німецьку та іспанську мови, дуже любив зарубіжну літературу, яка була моїм другим фахом. Поглинаючи твори зарубіжних авторів, я вже тоді мріяв стати ще й письменником. В університеті я писав вірші, а на третьому курсі почав перекладати поезію американського поета Роберта Фроста.
Закінчивши з відзнакою університет, я отримав направлення до аспірантури та можливість служити військовим перекладачем у збройних силах Ефіопії, де на той час точилася багатолітня війна з сепаратистами. Я обрав друге. Два роки в Африці – то була серйозна для мене школа життя і виживання, становлення мене як перекладача і людини.
Повернувшись на Батьківщину, я працював учителем англійської та німецької мови в сільській школі, керівником американської телевізійної компанії в Азербайджані, на державній службі, перебував у відрядженнях в США, Великобританії, Німеччині, Ефіопії, Азербайджані, Польщі, Словаччині, Об’єднаних Арабських Еміратах.
Надзвичайно цікава й багатогранна робота перекладача дозволила мені побувати в робочих відрядженнях у багатьох країнах світу, побачити й пізнати чимало цікавого, познайомитися з численними людьми різних націй і культур, набути величезного фахового та життєвого досвіду. Це сприяло моєму становленню як письменника, а перекладознавчі дослідження дозволяють пізнавати українську та світову культуру, філософію життя у різноманітних його аспектах.
Валерій Кикоть,
доцент кафедри теорії і практики перекладу