Головна мета української освіти – створити умови для розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, сприяти інтеграції України в Європейський і світовий простір.

Система виховання у сучасному вищому навчальному закладі, формування світоглядних настанов студентської молоді потребують принципово нових якісних підходів, чітко спланованої, цілеспрямованої роботи, яка враховує вікові особливості молоді, інтереси, нахили, прагнення.

Саме в такому напрямку ведеться виховна робота у Східноєвропейському університеті.

Для організації виховної роботи у нашому університеті створена інфраструктура, до складу якої входять: ректор та ректорат, помічник ректора з виховної роботи, Рада з виховної роботи, куратори академічних груп студентів, Рада студентського самоврядування університету, студентські спортивно-туристичні об’єднання, колективи художньої самодіяльності, музей історії університету, бібліотека, Центр культури і дозвілля, Центр позитивної психології.

В університеті розробляються плани роботи студентів на кожен календарний рік.

Формування і реалізація планів виховної роботи забезпечується шляхом:

• гармонійної взаємодії ректорату і Ради студентського самоврядування викладачів та студентів;
• вдосконалення системи управління виховним процесом у новітній моделі вищої освіти;
• належної підтримки в роботі Ради студентського самоврядування кураторами академічних груп;
• запровадження системно-цільового підходу до планування виховної роботи серед студентів на кафедрах, в інститутах, університетах;
• створення умов для реалізації заходів виховного процесу в аудиторній  діяльності, які б відповідали інтересам і вподобанням студентів;
• розширення можливостей для організації відпочинку і дозвілля студентської молоді в гуртожитку;
• забезпечення національної спрямованості виховного процесу, тісного зв’язку з традиціями української і світової культури;
• належної підтримки ініціатив та побажань студентів, залучення їх до активної участі в громадському житті.
•  самодіяльності студентів, залучення їх до активної участі в громадському житті.

Проведення виховної роботи супроводжується впровадженням нових підходів, форм і методів виховання, які б відповідали потребам розвитку творчої особистості, сприяли розкриттю її талантів духовно-емоційних, інтелектуальних і фізичних здібностей.

Основними принципами організації виховного процесу є:

• демократизація і гуманізація;
• безперервність і послідовність;
• єдність навчання і виховання;
• диференціація та індивідуалізація;
• активність, самодіяльність, творча ініціатива студентської молоді;
• взаємодія викладачів студентів та громадських організацій.

Виховна робота за своєю сутністю є процесом творчим, який вимагає постійного пошуку нового змісту, оновлення форм і методів організації виховного процесу.

З цією метою практикується комплексний підхід, який вимагає єдності його напрямків, спрямування виховного впливу на формування цілісної особистості.

До основних із них включено:

• професійне виховання. Його метою є формування у студентів любові до своєї майбутньої професії;
• патріотичне виховання. Воно спрямоване на формування національної самосвідомості, любові до України, рідного краю;
• громадське виховання. Формування навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності;
• моральне виховання. Передбачає утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбства;
• художньо-естетичне виховання. Його метою є духовне забезпечення студентів, формування основ естетичної культури, розвиток художніх здібностей, розширення світогляду;
• правове виховання. Його мета – формування правової культури студентів, знання Конституції України, засвоєння основ адміністративного трудового, господарського, сімейного та кримінального права;
• формування наукового світогляду. Цей напрям покликаний забезпечити розвиток у студентів творчої активності, інтелектуальної культури, набуття умінь і навичок самостійного пошуку знань, застосування їх у своїй професійній діяльності;
• трудове виховання. Воно спрямоване на вироблення у студентів свідомого ставлення до праці, оволодіння основами законодавства про працю, сприяння професійно-кар’єрній орієнтації;
• екологічне виховання. Його мета – формування екологічної культури студентів, усвідомлення ними важливості гармонії людини і природи;
• фізичне виховання і формування здорового способу життя. Воно спрямоване на формування фізично здорової, гармонійно розвиненої особистості, вироблення звичок, які сприяють здоровому способу життя.

В умовах нашого університету студентське самоврядування функціонує як система і процес реалізації своїх прав, обов’язків та ініціатив через прийняття рішень та втілення їх у життя за допомогою власних сил. Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер. Системний підхід до організації студентського самоврядування характеризується тим, що воно охоплює усі сфери життєдіяльності університету: виховну, спортивно-оздоровчу, науково-дослідну, побутову, участь у суспільно-громадському житті.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори студентів університету.

Практика і досвід Східноєвропейського університету переконливо доводить, що студентське середовище є унікальним молодіжним соціумом, у якому зосереджені інтелектуальний і творчий потенціал, енергія, прагнення до самоутвердження та самореалізації особистості.

Ефективною формою виховання студентів стало проведення так званих «ректорських годин» – зустрічей ректора зі студентами, на яких обговорюються питання якісного навчання і навчальної дисципліни, поведінки і культура спілкування, бережливого ставлення до майна університету, виконання студентами правил внутрішнього розпорядку в університеті тощо.

Планом виховної роботи університету передбачено проведення великої кількості заходів, у тому числі:

• День першокурсника (вересень);
• День туризму (вересень);
• День юриста (жовтень);
• «Алло, ми шукаємо таланти!» (жовтень);
• Свято Покрова (жовтень).
• Міжнародний день студента (листопад).
• День театру (листопад);
• День Св. Миколая – благодійні акції (грудень);
• День Збройних Сил України (грудень);
• Новорічні та Різдвяні свята (грудень – січень);
• День козацької слави (січень);
• День студента. Тетянин день (січень);
• День всіх закоханих (лютий);
• Міжнародний жіночий день 8 Березня (березень);
• День народження Т. Г. Шевченка «В сім’ї вольній, новій» (березень);
• День подяки батькам (квітень);
• День Перемоги (травень);
• День української вишиванки (червень).